Лужина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:22, 7 листопада 2016; L.varchenko (обговорення • внесок)
Лужи́на, -ни, ж. = Луг. Ум. Лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУЖИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що луг 1. Минулого року навесні Варивонова бригада розорала під капусту кусок лужини, зарослої кінським щавлем (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 504). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 553.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Лужи́на, ни, ж. = Луг. Ум. Лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
«Словники України on-line»
лужи́на – іменник жіночого роду
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | лужина | лужини |
| Родовий | лужини | лужин |
| Давальний | лужині | лужинам |
| Знахідний | лужину | лужин |
| Орудний | лужиною | лужинами |
| Місцевий | на лужині | на лужинах |
| Кличний | лужино | лужини |
Іноземні словники
українська-англійська Словник
лужина англійська: meadow, alkali, base
Ілюстрації
|
|
|
