Дніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:23, 1 листопада 2016; Rokharchyna.ij16 (обговорення • внесок)
Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).
Ілюстрації
|
|
|
|
