Жалити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:19, 17 листопада 2016; L.varchenko (обговорення • внесок)
Жалити, -лю, -лиш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом … Український тлумачний словник
жалити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
|
