Ледащий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:42, 20 жовтня 2016; Isdomanova.fpmv16 (обговорення • внесок)
Леда́щий = Ледачий - Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий
Зміст
Словник Грічненка
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник
ЛЕДА́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ледачий 1. За ледащим чоловіком жінка пропадає (Павло Чубинський, V, 1874, 234); — Опустили [боги] на землю золотого плуга, щоб хлібороб ним усякий люд годував: і роботящий і ледащий (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 153).
Фразеологічний словник української мови
Ледащо носить - уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго ходить, їздить, перебуває де-небудь;
Ма́ти леда́чу па́м’ять, ірон. Не запам’ятовувати чого-небудь, не виявляти здатності згадати когось, щось. В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов).
Ілюстрації
Див.також
== http://sum.in.ua/s/ledashhyj == == http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26040-ledashhyj.html ==
