Шкрябання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 18 жовтня 2016; Poostapchuk.fpmv16 (обговорення • внесок)
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШКРЯ́БАННЯ, я, сер. Дія за значенням шкрябати і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 66); * У порівняннях. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (Іван Франко, III, 1950, 147).
Ілюстрації
|
|
|
|
