Заборсати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:13, 18 жовтня 2016; Eemaherramova.fpmv16 (обговорення • внесок)
ЗАБОРСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОРСАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.); // Заплутувати. Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Словник Грінченка); * Образно. Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять, а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирвався... (Панас Мирний, I, 1949, 270).
2. тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим-небудь. Ускочила [Солошка] у круг, як божевільна, замахала руками, заборсала ногами (Панас Мирний, I, 1954, 55); Заборсав [хлопець] ногами, руками, головою, коліньми, закричав, заверещав (Олександр Довженко, I, 1958, 409).
