Гумно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:33, 18 жовтня 2016; Bomaksymchuk.fpmv16 (обговорення • внесок)
Гумно, -на, с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. ІІІ. 19. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Мет. 165. Ум. Гуменце. Гумно — тік із господарчими будівлями біля житла або за селом[1]; обгороджена ділянка землі в селянському господарстві, признача для зберігання, молотьби та іншої обробки зерен хліба. У гумні може стояти дерев'яна споруда, так звана рига або стодола, у якій сушаться снопи соломи та мелеться зерно. Також для молотьби зерен може бути зведений окремий дерев'яний сарай, який називається клуня. Іноді під гумном розуміють одну велику дерев'яну споруду, збудовану для перерахованих вище цілей. У великих господарствах для нагляду за гумном призначається людина, яку називають токовщиком або гуменним.
Зміст
Сучасні словники
Ілюстрації