Чвань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:19, 15 листопада 2019; Yyleiier.if19 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. Канев. у. На що сяя чвань поросяча? Ном. № 2533.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧВАНЬ, і, жін., розм. Те саме, що чванство. На що сяя чвань поросяча! (Номис, 1864, № 2533); * Образно. А тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні — Пропала чвань! Тепер — куди не глянь — Скрізь по двору їх вітер носить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 64).
Горох
чвань надмірно висока думка про себе - і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших
- бундю́чність (підсил.)
- бута́ (діал.)
- високоду́мство (рідко)
- го́нор (розм.)
- го́рдощі
- го́рдість
- гонорови́тість (розм.)
- горди́ня (розм.)
- гордо́та (діал.)
- гордови́тість
- зазна́йство поведінка, вдача зазнайкуватої людини.
- зарозумі́лість
- зве́рхність
- марнолю́бство (рідко)
- марносла́вство (рідко)
- пи́нда (підсил. рідко)
- пиха́ (підсил.)
- пиха́тість (підсил.)
- пого́рда зарозуміле, зневажливе ставлення до когось.
- при́нда (підсил. рідко)
- спеси́вість (підсил. рідко)
- фанабе́рство (підсил. розм.)
- фанабе́рія (підсил. розм.)
- фуду́льність (діал.)
- фуду́лія (діал.)
- чва́нство (підсил.)
- чванли́вість (підсил.)
- чванькови́тість (підсил. розм.)
- чванькува́тість (підсил. розм.)
чвань
- бундючність
- величання
- зарозумілість
- пиха
- хвастовитість
- хвастощі
- хизування
- чванливість
- чваньковитість
- чванькуватість
Джерело: Словник синонімів Караванського