Рутити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:13, 18 жовтня 2016; Dmkiiashko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Сучасні словники
РУТИТИ, ручу, рутиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. — Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться — та й піде на всю ніч, — зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Панас Мирний, III, 1954, 157).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 914.
