Кавалок
Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал. КАВА́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що шмато́к. Здебільшого використовується як діалект у деяких регіонах України. Кавалок-означає частину від цілого,так говорять,коли хочуть підкреслити грубість якогось значення. Це слово рідко застосовують у літературній мові. Проте його можна зустріти у літературі для яскравого вираження побуту чи традицій,сукупності людей.
Кавалок-слово походить від дієслова "ламати" і іменника рос.запозичення –"кусок". Розглянемо приклад з літератури: Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далеко від села (Фр., IV, 1950, 10); — Коли б це.. вирватись з Вінниці. Щоб хоч куток теплий мати, хліба кавалок (Коцюб., І, 1955, 453); Кавалки снігу полетіли на здивовану дівчину з-під кінських копит (Ле, Наливайко, 1957, 67).
Ілюстрація
==Медіа==