Офірувати
Офірува́ти, -рую, -єш, гл. = Охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Зміст
Сучасні словники
ОФІРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що жертвувати. Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 130); Клавда офірувала їй навіть одну з своїх парадних суконь на той вечір (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 577); — Якщо ви готові офірувати заради науки сьогоднішнім футбольним матчем.., то давайте вип'ємо чай і запряжемося на цілий день (Натан Рибак, Час, 1960, 176).
Офірувати собою — те саме, що Жертвувати собою (див. жертвувати).
офірувати — офѢровати, офірувати (оферовать) жертвувати, давати в жертву …
офірувати 1) (давати добровільно що-н. на користь когось / чогось), жертвувати; подавати, подати (давати милостиню) 2) (що, чим), жертвувати (ким-чим, заради / задля кого-чого — нічого не шкодувати задля когось / чогось), відмовлятися, відмовитися (від чого), посвячувати, посвятити (що)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 816.
Словник синонімів української мови
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Зовнішні посилання
http://synonyms_uk.enacademic.com/5130/%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8