Безвік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:48, 2 квітня 2016; Sivoronina.gi15 (обговорення • внесок)
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Зміст
Сучасні словники
Безвік -у, ч. - Вічність. На бе́звік — на вічні часи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.Курсивний текст
Ілюстрації
|
|
|
|
