Пустодомок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:32, 4 грудня 2015; L.derevianko (обговорення • внесок)
Пустодо́мок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Зміст
Сучасні словники
ПУСТОДОМОК, мка, чол., розм. Людина, що не має свого господарства.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 401.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
пустодомок - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
Ілюстрації
|
|
|
