Горбатий

Горбатий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притулив горбатого до стіни. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбатенький. Горбатий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притулив горбатого до стіни. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбатенький.

Сучасні словники

[1]

ГОРБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.). Відтоді, як передові частини перейшли кордон, і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (Олесь Гончар, I, 1954, 3); // У вигляді горбика, з горбиком; вигнутий горбом. Ніс [у діда] здоровий, горбатий, лоб високий, переписаний трьома зморшками (Панас Мирний, I, 1954, 165); Кудрейко встиг помітити широчезні крила й горбатий, хижий дзьоб шуліки (Олесь Донченко, II, 1956, 276). 2. З горбом (про людину). Іде позад мене якийсь панок, горбатий, головатий, як сова (Іван Франко, I, 1955, 371); В такій позі він дивно скидався на горбату людину (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 159); // у знач. ім. горбатий, того, чол.; горбата, тої, жін. Той, хто має горб (про людину). ♦ Притуляти (притулити) горбатого до стіни — говорити щось недоречне, нелогічне. [Маруся:] Ти вже почнеш чорт батьказна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (Марко Кропивницький, I, 1958, 90).

[2]

горба́тий прикметник ГОРБАТИЙ 1) прил. горбатый 2) сущ. горбун, горбатый

Іноземні словники

[3]

Переклад на російська:

горбатый

[4]

горбатий перевод с украинского на русский Прилагательное прил. горбатий (род. -ого) — сущ. горбун, горбатий

[5]

горбатий 1) humpbacked, hunchbacked, gibbous горбатий кит — humpback whale горбатий міст — arched bridge горбатий ніс — hooked/aquiline nose 2) (як ім.) hunchback

Ілюстрації

Цікаві факти

[6]

Вступ Сколіоз - це викривлення хребта. Якщо ваша дитина страждає на сколіоз, то при огляді хребта можна виявити один або більше вигинів, що не відповідають нормі.

Сколіоз - це спадкове захворювання, але лікарі часто не знають причину його виникнення. Важкою формою сколіозу частіше страждають дівчатка, ніж хлопчики. У дорослих прояв сколіозу, який з'явився ще в дитинстві, але не був діагностований або не піддавався лікуванню, може погіршуватися з часом. В інших випадках сколіоз може виникнути у дорослих внаслідок дегенеративного захворювання суглобів хребта.

На щастя, часто при сколіозі стан не погіршується, і все, що необхідно для дитини - це періодичні медогляди. Дітям, які мають сильне викривлення, що прогресивно збільшується, може знадобитися носіння корсета, операція або і те, й інше.

Симптоми Хребет - це витончена структура, що збоку нагадує витягнуту букву «S». Верхня частина спини нахилена назовні, а нижня частина спини злегка вигнута всередину. Хоча якщо дивитися ззаду, хребет буде виглядати прямою лінією від основи шиї до куприка. Сколіоз - це бічне викривлення хребта.

До зовнішніх ознак і симптомів сколіозу відносяться:

Нерівне розташування плечей; Випирання кута однієї лопатки; Асиметрія талії; Асиметрія шкірних складок тулуба; Перекіс тазу; Нахил в один бік. Якщо кривизна сколіозу посилюється, хребет теж починає скручуватися або згинатися, на додаток до бічного викривлення. Це призводить до того, що ребра на одній стороні тіла випирають назовні, утворюючи реберний горб. На іншому боці ж формується глибока западина, що разом деформує тулуб. Важкий ступінь сколіозу може викликати біль у спині і утруднене дихання.

Причини Лікарі не знають, що обумовлює найпоширеніший вид сколіозу. Якщо причина не виявлена, сколіоз називається ідіопатичним.

Іноді сколіоз може бути обумовлений основним захворюванням, що вражає нервово-м'язову систему, різницею довжини ніг або вродженим дефектом. Сколіоз також може виникнути під час розвитку плоду. Вроджений сколіоз - це вид вродженого дефекту, що впливає на розвиток хребців, він може розвиватися одночасно з іншими вродженими захворюваннями, такими як патологія нирок.

Сколіоз - це спадкове захворювання, однак у спадковості відіграють роль генетичні (спадкові) фактори, які ще не виявлені. Лікарі також вважають, що патологія спинного мозку та мозкового стовбура грає свою роль при деяких випадках сколіозу. Неправильна постава, дієта, вправи або носіння сумок, портфелів і рюкзаків не є причинами сколіозу.

Фактори ризику Причина багатьох випадків сколіозу не вияснена (ідіопатичний). Найчастіше сколіоз вперше помічають у підлітковому періоді, в період швидкого росту. Зростання тіла часто є причиною посилення існуючого викривлення.

Крім швидкого росту, фактори ризику, які ймовірно викликають посилення викривлення, включають:

Стать. Викривлення у дівчаток частіше є більш значними, ніж у хлопчиків. Вік. Чим молодша дитина при появі сколіозу, тим вища вірогідність подальшого посилення викривлення. Градус викривлення. Чим більший розмір викривлення, тим вища вірогідність подальшого посилення викривлення. Розташування. Викривлення в середньо-нижній частині хребта менше буде прогресувати, ніж викривлення у верхній частині. Захворювання хребта при народженні. Діти, народжені зі сколіозом (вроджений сколіоз), мають більший ризик посилення викривлення. Вроджений сколіоз вважається вродженим дефектом, що впливає на розмір і форму кісток хребта.

Коли слід звертатися до лікаря Розвиток сколіозу зазвичай проявляється поступово і майже завжди проходить безболісно. Викривлення може розвиватися таким чином, що ні батьки, ні дитина не помічають його. Важливо якомога раніше виявити викривлення, щоб почати лікування, яке може запобігти посиленню деформації хребта.

На жаль, сколіоз зазвичай проявляється в період, коли діти починають соромитися свого тіла (10-15 років), тому іноді батьки та інші особи можуть не побачити цю проблему. Подбайте, щоб ваша дитина пройшла медогляд, якщо ви помітили будь-які ознаки сколіозу.

Хоча і рідко, сколіоз може призвести до серйозних проблем, пов'язаних зі здоров'ям, наприклад, сильний біль у спині, утруднене дихання, фізичні дефекти і навіть травма легень і серця. Якщо у вашій родині є історія такого захворювання, дитину повинен оглянути лікар.