Скарбниця

Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. Скарбни́ця — урядова установа, що відає державними коштами і державним майном<ref name="Аконіт">Яременко В., Сліпушко О. … — С. 225.</ref>; кошти, гроші<ref name="Аконіт"/> бюджету та інше державне майно, нерозподілене між державними підприємствами та установами, що належить державі або адміністративно-територіальному утворенню на праві власності; каса, фіск, казна<ref name="Аконіт"/>; місце (часто це приміщення споруди) для зберігання скарбів<ref name="Аконіт"/>.

Історії України відомо про адміністративну установу козаків з такою назвою, що завідувала коштами; місце будування човнів, зброї та іншого на Запорозькій Січі<ref name="Аконіт"/>.

Також має загальне значення скарбу, коштовності, дорогих речей, місце зосередження будь-яких природних цінностей<ref name="Аконіт"/>.

Алегорична сукупність культурних та духовних цінностей людини<ref name="Аконіт"/>.