Дворець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:27, 24 листопада 2015; Vshokh.uk14 (обговорення • внесок)
Дворець, -рця, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДВО́РЕЦЬ, рідко ДВІРЕ́ЦЬ, рця, чол. 1. Те саме, що палац. На самому березі Босфора сад Юсуфа паші, в саду його дворець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); [Гебрей:] Чия то хата, я тебе питаю? [Єгиптянин (спокійно):] Та то зовсім не хата й не оселя.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
the Palace
Ілюстрації
\
|