Рудь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 26 листопада 2015; Mbmahas.pi14 (обговорення • внесок)
Рудь, -дя, м. = Рудько. А ти, коткурудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Рудь-я, рудько, -а, ч. - прізвисько рудих хатніх тварин, перев. котів та собак [1].
рудь - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| називний | рудь | руді |
| родовий | рудя | рудів |
| давальний | рудеві, рудю | рудям |
| знахідний | рудя | рудів |
| орудний | рудем | рудями |
| місцевий | на/у руді, рудеві | на/у рудях |
| кличний | рудю | руді |
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Тлумачний словник української мови. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-158539.htm
