Нявкати

Ня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).

Словники

Тлумачний словник

НЯВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати звуки «няв-няв» (перев. про котів). [Хламушка:] Де це він нявкає? Кис, кис, кис, Ромео, де ти, негіднику? (Іван Кочерга, II, 1956, 34); Кішка поклала мені на коліна лапки і нявкає — мабуть, теж голодна (Іван Багмут, Опов., 1959, 7); * Образно. Наталія Корніївна була з тих, що при чужих людях нявкають, а в себе вдома гавкають (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70).

Словник української мови

НЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ня́вкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути жалісне котяче нявкання (Коч., II, 1956, 34); Колюча гущавина низькорослої жовтої акації на схилах яру повнилася нявканням березневих котів (Мур., Жила.. вдова, 1960, 187); * Образно. — Нічого співати, Іно, бо не спів вийде, а так — котяче нявкання (Шовк., Починається юність, 1938, 258).

Англо-український словник

нявкати - mew

Українсько-польський словник

нявкати - miauczeć

Орфографічний словник

ня́вкати дієслово недоконаного виду розм.

Симантичні особливості

Синоніми

нявчати,нявкнути

Фото

Кицюня. Нявкає

Кішка Мурка

Котик нявкає

Котик мявкає

Відео

http://youtube.com/watch?v=yQD4UWbWITE https://www.youtube.com/watch?v=HIiFLJT3aoA https://www.youtube.com/watch?v=MVycfRgkV8Y