Сповивач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 24 листопада 2015; Nvbuhai.gi14 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. Сповивачик.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СПОВИ́ВАЧ, а, чол. Те саме, що повивач. За колишніх часів.. батьки закручували новонароджених у тугі сповивачі, які заважали їм не тільки рухатися, а навіть набути зручного положення для сну (Хвороби дитячого віку, 1955, 122); * У порівняннях. Раз по раз нагинаються вони [в'язальниці], пригортаючи до себе кожен сніп, мов.. дитя, сповивають перевеслами, ніби сповивачами (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 51).
