Содухи
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:43, 24 листопада 2015; Assavchuk.gi15 (обговорення • внесок)
Содухи. Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. Со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 437.
СОДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, жін.), розм., заст. Кінець, загибель. [Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка, IV, 1954, 244).