Мняч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:06, 24 листопада 2015; Assavchuk.gi15 (обговорення • внесок)
Мняч. См. М’яч.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 840.
М'ЯЧ, а, чол. Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу — послухайте, хлоп'ята! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 129); Коли б воля — побіг би він тепер на у лицю до хлопців у м'яча грати, свинку туряти! (Панас Мирний, IV, 1955, 28); * У порівняннях. Глянеш: через поле Перекотиполе, Наче м'яч, плигі. (Павло Грабовський, I, 1959, 301).
Ілюстрації
|
|
|
|
