Невдача
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:48, 26 листопада 2015; S.horbatiuk (обговорення • внесок)
Невдача, -чі, ж. Неудача.
НЕВДА́ЧА, і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] — У всьому невдача,мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (Коцюб., І, 1955, 70); Роман терпіти не міг тих людей,які, гублячи гідність, вивертали напоказ кожну свою невдачу (Стельмах, Хліб.., 1959, 131).
Невдача - це просто можливість почати знову, але вже більш мудро. © Генрі Форд