Казатель

«Словарь української мови»

Каза́тель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.

Сучасні словники

Каза́тель - Учитель, проповедник, наставник.

Не книжныя ученики Духь твой Святый казатели яви. (Стихь. вь ср. веч)

Казатель – человек передающий накопленные знания своим подопечным.

Ілюстрації

Джерела та література Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 207. Полный церковно-славянский словарь (с внесеніемъ въ него важнѣйшихъ древне-русскихъ словъ и выраженій)/Уклад. Дьяченко . -М.: Издательский отдел Московского патриархата,1993.- Ст. 241 Зовнішні посилання http://sledvekov.ru/term_staroe_kazatel http://www.slavdict.narod.ru/_o01.htm