Русин

Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУ́СИНИ́, ів, мн. (одн. русин, а, чол.; русинка, и, жін.) Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 151) [].

Русин́, Ру́син — русская фамилия (женская форма — Русина) и название населённых пунктов [].

За російським словниками

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Малоро́сс, -ро́сска, Малороссия́нин, -нка – украї́нець (-нця), украї́нка (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (устар.) малору́син, малору́синка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска [].

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)

Ру́си́н, -на, мн. русини́ – русин, украинец. Русна́к, русня́к – русин, украинец.

Ілюстрації