Вечір
Вечір, -че[о]ра, м. Вечеръ. Ценьцень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. Вечір зайшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. Над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. М. Пр. 57. Що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. У вечері. Вечеромъ. У вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. Одного вечора. Однажды вечеромъ. Рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. Проти вечора. Къ вечеру. Святий вечір. Канунь Рождества. Сим. 174. Дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. Добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. Вечірок; вечірочок. Зійшла зірка зпід вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Вечір - частина доби від кінця дня до початку ночі. Ось день проминув, зник і вечір погожий, Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка, I, 1951, 112); Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Юрій Смолич, I, 1958, 67).
Добрий вечір — вітання при зустрічі увечері. — Добрий вечір, сусідоньки красні.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333)[1]
2. Вечірнє зібрання гостей з розвагами, частуванням. Вечір закінчився танцями (Панас Мирний, III, 1954, 197); Він ще ніколи не уряджав такого велелюдного вечора «склянки чаю» (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254); // Присвячені якій-небудь події, даті, вшануванню особи і т. ін. громадські вечірні збори. Картку з Шевченківського вечора отримала. Спасибі (Леся Українка, V, 1956, 407); Суворовці розповідають своїм гостям, ..що днями в них був вечір «цікавої хімії» (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 113); // Публічне вечірнє зібрання, де виконуються літературні, музичні та ін. твори. На літературний вечір Ганна Денисівна прийшла, ввесь прослухала, подякувала (Остап Вишня, I, 1956, 344).
Багатий вечір; Вечір відпочинку див. відпочинок; Святий вечір (свят-вечір) — те саме, що Багатий вечір. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154); Заходив свят-вечір (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 412).
3. у знач. присл. вечорами. У вечірній час протягом кількох або багатьох діб. Вечорами зграя коло криниці була гучніш, ніж ранком (Марко Вовчок, I, 1955, 296).