Солодкий

Словник Грінченка

Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Ном. № 2116. 2) Пріятный. 3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку! Гол. III. 384. 4) Солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Екатер. г. Ум. Солоденький, солоде́сенький.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СОЛО́ДКИЙ, а, е. 1. Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; протилежне гіркий, кислий, солоний. Груші були здорові, як кулаки, та солодкі, як мед (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Ще дитиною бігав він там, з утіхою смакуючи солодкий виноград (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); Уявляється йому, як вони з Марком ідуть з роботи і їдять кавуна.., обом по бородах тече солодкий холодний сік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 283); Жовте листя, оголені віти, синій холод іде з вишини... По капусниках бігають діти і солодкі їдять качани (Володимир Сосюра, І, 1957, 205);

= Тлумачний словник Даля

СОЛОДКИЙ южн. зап. сладкий. На щирые боры, на пахучие цветы, на солодкие меды, песня. | Смол. пск. вор. смачный, вкусный, сладимый. Солодкий корень, солодковый корень, солодка, солодина, растение лакрица, Glecerhiza glabra (glandulifera).

Ілюстрації