Топливо
Топливо, -ва, с. Топливо. Левиц. І. 73. Топлива нікому привезти Г. Барв. 517.
Зміст
Сучасні словники
Па́ливо (рос. топливо, англ. fuel, нім. Brennstoff m, Kraftstoff m, Treibstoff m) — горючі природні або штучні тверді, рідкі або газоподібні речовини, які при спалюванні слугують джерелом теплової енергії. Основною складовою частиною яких є вуглець. Паливо застосовуються з метою отримання теплової енергії, що виділяється при його спалюванні. Залежно від походження розрізняють: природне паливо: нафта, вугілля, природний газ, горючі сланці, торф, деревина; штучне паливо: кокс, моторні палива, генераторні гази і ін. Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, природний газ, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного палива належить, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їх хімічні сполуки. Розвідані запаси викопного палива, млрд т у.п.: Вугілля: 799,8(Увесь світ); 72,6(Європа); 34,00(Україна) Нафта: 199,4(Увесь світ); 3,8(Європа); 0,23(Україна) Природний газ: 172,8(Увесь світ); 6,5(Європа); 1,10(Україна) Усього: у світі - 1172,0 у Європі - 82,9 в Україні - 35,33 За агрегатним станом і, відповідно, способом спалювання П. класифікують на тверде грудкове, пилоподібне, газоподібне (природний газ), рідке (паливна нафта, мазут, нафтопаливо), комбіноване (водовугільне, нафтовугільне) та ін. Головна характеристика П. – ціна за мДж його теплоти згоряння,його агрегатний стан (перевага надається рідкому стану),екологічні властивості продуктів спалювання.