Рільник

Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб

Словник української мови

РІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307). 2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).

Ілюстрації