Ряботиння
Ряботиння, -ня, с. 1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ. Ном. № 8519. 2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины. Черк. у. (Лобод.).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Ряботи́ння, -я, с., збірн. Шрами від віспи або руді пігментні цяточки на шкірі людини. Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (Голов., Тополя.., 1965, 11).
2. Ряботи́ння – плями або цяточки іншого кольору на якому-небудь фоні. Руки й груди [Литки] були, наче січкарня з двома дишлами, обличчя, як розрізаний надвоє найдостигліший кавун з чорним насінням-ряботинням (Епік, Тв., 1958, 36).
3. Ряботи́ння – безліч предметів, від яких рябить в очах. В повітрі заколивалося ряботиння недбало скинутих бомб (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 557).
4. Ряботи́ння – дрібні хвилі на поверхні води; брижі. Кругом весла повільно ряботиння наростає (Шпак, Вибр., 1952, 108); Весняний вітер сердито скуб солом’яну стріху і притрушував синювато-іскристе ряботиння калюж (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 54).
2. Ряботи́ння (брижі) – дрібне хвилювання на поверхні неглибокої водойми.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Рябь
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – С. 1281.
2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 921.
3. http://slovopedia.org.ua/32/53408/32111.html
4. https://ru.wikipedia.org/wiki/Рябь
