Ржання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:50, 21 листопада 2015; Olmelnychuk.pi15 (обговорення • внесок)
Ржання́, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ржання,-я,с.
1.Крик коня.
2.перен.,зневажл.Голосний нестримний,різкий сміх,регіт.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559.