Єтір

Єтір, -ра, м. єтіро, -ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б) — з крилами = ятір. Шух. І. 226, 227.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Я́ТІР, ятера, чол. Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Євген Гребінка, I, 1957, 75); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (Олесь Донченко, IV, 1957, 202); В ятері набивалось того карася мало не до горловини, та все такого, наче він із золота вийшов (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 97); * Образно. Захарові здалося, що доля його залишила ще там, у окопчику за Дінцем, і тепер він ось який уже рік самотужки б'ється в ятері життя (Іван Ле, Право.., 1957, 242); Господар, очевидно, не скоро б виплутався з словесних ятерів, які сам наставляв, коли б на той час не загавкав Бровко

Ілюстрації