Ощадний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:09, 20 листопада 2015; Ardeshchytsia.is15 (обговорення • внесок)
Ощадний, -а, -е.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЩА́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ощадливий. Все село уважало його за найпорядпішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Як довго він збирав по шелягу багатство! Та й тепер він, обережно ощадний (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40).
2. Пов'язаний із зберіганням заощаджень, вкладів. — Що вони там рахують? — шепотить Хо, прислухаючись. — Еге, ось що — касу ощадну заложили (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 173); Іван Юхимович дістав із кишені ощадну книжку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 572). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 839.
Словник Грінченка
Бережливый, экономный.