Легат
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13. |}
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Лега́т:
1)У стародавньому Римі — намісник імператора в провінції в період принципата. [Аврелія:] Мати завтра збирається в Єгипет, бо вітчим від цезаря туди легатом їде (Леся Українка, III, 1952, 286); В місто прибули частини мезійської армії під командуванням легата (намісника) Нижньої Мезії Плавтія Сільвана (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 307). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2)Дипломатичний представник папи римського; нунцій. Єзуїт Посевін, легат папський, перший начав унію в Україні (Тарас Шевченко, I, 1951, 149). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
3)У заповіті – доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно.
4)Арбалет.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. [Довідка:Посол]
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання