Ґонт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:29, 30 листопада 2014; Аня ПОмс-3-13-4.Од (обговорення • внесок)
Ґонт, -ту, м., ґонта и гонта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
