Бал
Зміст
Загальні відомості
БАЛ 1, у, чол. Великий вечір з танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Іван Котляревський, I, 1952, 226); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Тарас Шевченко, II, 1953, 220); Був справжній маскарадний бал. дуже людний і парадний (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 193); Правління колгоспу влаштувало для обох бригад колгоспний бал (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 230).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 93.
Коментарі (0)
БАЛ 2, а, чол.
1. Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). З моря дув сильний вітер, не менш як п'ять-шість балів (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 138).
2. Виражена цифрою оцінка знань і поведінки учня. Меншого бала як п'ять ніколи не одержував (Олесь Донченко, VI, 1957, 581); Вчився [Валерик] тільки на високі бали (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); — А цього року іспиту не витримали? — Ні, витримав. Набрав три п'ятірки і дві четвірки. Двадцять три бали (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 50); // Цифрова оцінка успіхів у спортивних змаганнях. На самому фініші динамівці вдалось випередити Ніну на 0,3 бала (В ім'я Вітчизни, 1954, 26).
Бал (танцювальний вечір) – іменник чоловічого роду;
відмінок: називний: бал (однина);бали́(множина; родовий: ба́лу(однина);балі́в(множина); давальний: ба́лу, ба́лові(однина); бала́м(множина;) знахідний: бал (однина); бали́(множина); орудний: ба́лом (однина); бала́ми(множина); місцевий: на/у ба́лі (однина); на/у бала́х(множина); кличний: ба́ле* (однина); бали́*(множина); Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 93. Літературне слововживання: БАЛ Орфографічний словник української мови: БАЛ Словник іншомовник слів: БАЛ Eкономічна енциклопедія: БАЛ Словник іншомовних слів Мельничука: БАЛ Українсько-російський словник: БАЛ Фразеологічний словник української мови: БАЛ
ПІБ
Спеціальність
Група
Контакти
Електронна пошта
Skype
Web сторінка
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)
