Ґлейт

Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11204-glejt.html" title="ҐЛЕЙТ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЕЙТ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Ґлейт, кглейт — охоронна грамота або лист в Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, що видавався королем або великим князем особам, які не мали громадянських прав або не були підданими цих монархів. Ґлейт видавався три рази впродовж року і шести тижнів. Згадується у Литовських Статутах. Відомий також як залізний лист. [1]