Ґирґачка

Ґирґачка, -ки, ж. = Ґерґавка. Гн. II. 166. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11190-gyrgachka.html" title="ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Сучасні словники ґирґачка-и, ж., зах.Горло (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. [1]

ґирґачкадиал.го/рло Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008. [2]

Синонимы: гайло, гирло, глотка, горлышко, гортань, зев, зоб, пасть, пролив, рукав, трахея, хайло, храпок.

ґирґачка Го́рло — часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней — рукоятка грудины и ключица.

Термин «горло» является общеупотребительным, но не анатомическим. Он отсутствует в списке новейшей анатомической терминологии 1997 года [3]