Рожевий

Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 256); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Михайло Стельмах, I, 1962, 45); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Іван Микитенко, II, 1957, 289); // у знач. ім. рожеве, вого, сер. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 86); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попід вод жуваних (Борис Грінченко, II, 1963, 532); // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Панас Мирний, I, 1954, 239); В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Андрій Головко, II, 1957, 135); // Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян — гірчак рожевий (Колгоспник України, 9, 1959, 24); З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука і життя, 5, 1967, 10). 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий. Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Іван Франко, V, 1951, 324); — Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, — переконано сказав Погиба (Михайло Стельмах, II, 1962, 54); Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, I, 1960, 115); Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Володимир Сосюра, I, 1957, 327); // З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306); Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 245).

Рожевий день (ранок, вечір) — безхмарний, погожий день (ранок, вечір). Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Панас Мирний, III, 1954, 255); Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48). 

♦ Дивитися крізь рожеві окуляри (скельця); Дивитися крізь рожеву призму на кого — що — сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис; Рожевими фарбами (у рожевих фарбах) малювати що — прикрашати, ідеалізувати що-небудь. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); Рожеві мрії див. мрія; У рожевому світлі; У рожевих фарбах — ідеалізовано; краще, ніж є насправді. На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи — кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Шамота, Талант і народ, 1958, 14). 3. Прикм. до рожа 2. Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 336); Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка, III, 1952, 648); // Виготовлений з рожі. Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 39.).

Ілюстрації