Ґердан

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:48, 2 грудня 2014; Яна Матюшинець (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ґердан, -ну, м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней. Kolb. I. 38, 40, 36.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ґердан — шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.


Ґерда́н, ґерда́ник, ґерда́нка, ґе́рда, лу́чка, си́лянка, сильо́ванка, силенка, плете́нка, плеті́нка, драби́нка, о́чко, га́лочка, пу́пчики, ла́нка (тур. gerdanlık) — шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Іноді на Львівщині ґердани мали вигляд широкого кольорового коміра, що закривав усі груди. Орнамент і його колорит зазвичай узгоджувалися з вишивками певної місцевості на сорочках. Часто ґердани мають фому петлі з суцільної або ажурної смужки різної шири­ни, яка одягається через голову на шию; з'єднані спереду медальйоном кінці прикрашають груди.

На сході України ця прикраса була невідома, траплялась на Поділлі та Волині, а в Галичині була надзвичайно поширена. Ймовірно, силянка прийшла до Галичини з Угорщини. Подібні до ґерданів вироби, що називаються маржеле (margele) також поширені у румунській частині Буковини.


Ілюстрації

Biser.info 23671 gerdan 1299417390.preview.jpg Gerdan 1.jpg Gerdan-alatyr.jpg

Джерела та література

1.Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. - К.: Либідь, 1993. - С. 130-132

2.Катерина Матейко. Український народний одяг: етнографічний довідник. - К.: Наукова думка, 1996. - С.149-159

3.Хведір Вовк. Студії з української етнографії та антропології. - К.: Мистецтво, 1995. - С.129-131