Багатенький
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:57, 19 листопада 2015; Nshuliieva.is15 (обговорення • внесок)
Багатенький, -а, -е. Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Сучасні словники
- Пестл. до багатий 1. Ой, коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Ловів до батенька! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 301).
- Досить багатий. — Бог посилає нам дурня, та, здається, ще й грошовитого, багатенького, — додав отець Тарасій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 373); Особливо галасували багатенькі слободяни... Всім давати [ліс]! Тепер всі однакові (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 115).
Ілюстрації
|
|
|
|
