Епнтафія
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:35, 19 листопада 2015; Yskulyk.is15 (обговорення • внесок)
Епітафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЕПІТА́ФІЯ , і, жін., книжн. Намогильний напис, перев. у віршованій формі. В шліфовані плити лункої підлоги Він сам вкарбувати звелів Рядки епітафії, повні тривоги За прах невельможних мерців (Микола Бажан, Роки, 1957, 199); // Літературний твір, написаний у зв'язку із смертю чи втратою кого-небудь. Скласти епітафію.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
