Ґолка

Ґолка - ім. жін.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Заг. догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Шовк., Інженери, 1956, 203).

Ілюстрації

Див. також

Словник Б. Грінченка

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]