Ґевґати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:32, 22 листопада 2013; Ann (обговорення • внесок)
Ґевґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Сучасні словники
ҐЕҐАТИ, ає, недок. Те саме, що ґеґекати. Передом іде гусак і ґеґає в одно, точнісінько мов у барабан б'є (Іван Франко, IV, 1950, 89). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.
ҐЕҐЕКАТИ, ає, недок. Видавати звуки, властиві гусям. Гуси ґеґекають, качки кахкають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда, що саме висипала, ґеґекаючи, з брами на вулицю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.