Листоноша
Листоноша, -ші, м. Почтальонъ. службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам. Доки не вигадали електронної пошти, величезну роль відігравали люди, що доставляють листи. Вісники, що перевозять письмові або усні послання з'явилися ще за античних часів у Стародавньому Єгипті. Але це не мало форми цивільної загальнодоступної пошти. На території Московії попередниками нинішніх листонош були ямщики, які на конях переправляли державну і купецьку кореспонденцію від міста до міста і вимушені були її розносити на адреси, оскільки не існувало поштової служби в кожному місті. За царя Петра I 1711 — 1712 роками було встановлено перші поштамти і з'явилися самі поштарі — ті, хто розносить листи. За царських часів листоноші були такими поважаними людьми, що носили уніформу, як жандарми й офіцери. Єдиний у світі пам'ятник листоноші було зведено у закарпатському селі Тур'ї Ремети Перечинського району в середині XIX століття.
Щодня листоноша, якого тоді шанобливо називали «послом», долав 60 кілометрів, доставляючи землякам з Ужгорода газети, листи, грошові перекази тощо. Шлях пролягав через гори, струмки і річки. Посол не раз зустрічав ведмедів і рисей, але завжди вчасно приносив пошту. Якось його все ж спіткала біда. За однією з легенд, листоноша провалився під кригу і втонув, а за іншою він усе ж таки піднявся з крижаної води і прибув до села, але потім помер від запалення легень.
Та селяни не забули легендарного листоношу. Пам'ятник листоноші встановлено 1838 року на стіні православної церкви святого Михаїла (1616 року, реконструйовано 1990 року) у вигляді барельєфу. На дошці написано «Въ Память Приязности, Тверезности, Чесности и Послужности Посла Феодора Фекета. Померъ р. Б.1838». Меморіальна дошка на стіні сільського храму збереглася до наших днів.
А ось у райцентрі міста Перечин, що знаходиться за кілька кілометрів від села 2004 року було встановлено справжній пам'ятник Федорові Фекеті. Пошта відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства. Адже поштовий зв'язок був і залишається найдоступнішим і найпоширенішим засобом зв'язку для різних верств населення України. Про це свідчить велика кількість поштових відправлень. Говорити про пошту можна багато, адже її послугами користується все цивілізоване людство. І в кожної людини своя думка щодо її устрою та якості надання послуг — усього того, з чого складається цей величезний живий організм. У кожній країні пошта, а подекуди лише пошта, є повсякденним і доступним засобом спілкування. Роль професії у житті людей[ред. • ред. код] Професія листоноші поширена в усіх регіонах країни і в ній є постійна потреба. Працюють фахівці даної професії на підприємствах зв'язку або у їхніх відділеннях, а також на окремих дільницях, з яких доставляється необхідна кореспонденція абонентові.
Працюють листоноші, як правило, бригадами, а в невеликих населених пунктах — індивідуально.
Всесвітній поштовий союз (ВПС) є спеціалізованим агентством Організації Об'єднаних Націй, що регулює надання універсальної поштової служби. Країни-члени ВПС формують найбільшу мережу доставки у світі. Більш ніж 5 млн. поштових працівників усього світу щорічно обробляють і доставляють приблизно 430 млрд. внутрішніх поштових відправлень, понад 18 млн міжнародних відправлень, близько 4,6 млрд посилок.
Приємно, що поштовики усвідомлюють важливість своєї роботи, намагаються якнайповніше враховувати зауваження і пропозиції громадян, налагоджувати з ними взаємовигідну співпрацю, дбають про розширення ринку поштових послуг, зміцнення довіри споживачів. Соціальне значення людей цієї професії — нести людям добро, допомагати їм, зберігати традиції людського спілкування. Це дуже важливо, особливо для соціально незахищеної категорії людей, які майже всі послуги можуть одержати вдома через листонош — головних осіб пошти. З них починається, ними і закінчується письмовий зв'язок між людьми. Незважаючи на бурхливий сплеск розвитку електронних та електричних засобів зв'язку, що заполонили світ, пошта сьогодні щоденно надсилає і доставляє мільярди листів, бо ніщо не замінить живого почерку людини, оригіналу документа. Умови праці[ред. • ред. код] За рівнем складності та напруженості праці професія листоноші належить до середнього рівня. Робота ця фізично не важка, вікових та статевих обмежень у виборі професії практично немає, листоноша мусить вкладатися у терміни доставки кореспонденції, тому працює він у прискореному темпі. Кожен листоноша має свою дільницю, територія якої визначається залежно від кількості населення, часу, який необхідний для вручення поштових відправлень та кореспонденції.
У роботі листоноші є й свої складнощі. За будь-яких погодних умов (дощ, сніг, холод, спека) він має вчасно доставляти кореспонденцію.
Під час роботи у листоноші завантажені зорові та рухові аналізатори. Не допускаються до роботи люди з хворою психікою та хворобами опорно-рухового апарату. Є обмеження під час вибору професії для людей із дуже слабким зором.
