Ґаланці
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:37, 3 грудня 2014; Яна Матюшинець (обговорення • внесок)
Ґаланці, -ців, м. мн. Узкіе брюки.
ГАЛАНЦІ, ів, мн., діал. Вузькі штани. А так же всі його підданці Носили латані галанці, Дивившись на свого царя (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 219).
Джерело
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 19.