Хурчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:30, 3 листопада 2015; L.varchenko (обговорення • внесок)
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
