Брунет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 1 листопада 2015; Vskucherenko.is15 (обговорення • внесок)
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий. Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321); Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет, жагучий брюнет (Тют., Вир, 1960, 212); Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький!.. Ні шатен, ні блондин, ні брунет… (Вишня, І, 1956, 30). -темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий ◆ Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти(Франко)
Ілюстрації
x140px | x140px |