Гульвіса
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:58, 14 червня 2021; Arkobernitska.if18 (обговорення • внесок)
Гульвіса, -си, м. , розм.
1. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
2. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. 1) А з яру та з лісу 3 собаками та псарями Іде пан гульвіса (Шевч., II, 1953, 131); 2) По той бік вулиць юрмились люди, цікаві знати, чим закінчиться засідання, або й просто роззяви та гульвіси (Смолич, Мир.., 1958, 366);
- Образно. Тільки баский вітер-гульвіса хизувався своєю невгамовною вдачею, гасав серед дерев, шматував стріхи (Рибак, Помилка.., 1956, 128).
Словники
Тлумачення у сучасних словниках
1. http://sum.in.ua/s/ghuljvisa
2. http://ukrlit.org/slovnyk/гульвіса
3. http://sum.in.ua/p/2/192/1
