Диякон

Диякон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.

Сучасні словники

Диякон -

1. священнослужитель найнижчого рангу священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви.
   
2. це чоловіки, які можуть замінювати священиків, виконуючи всі їхні обов'язки, за винятком служіння Літургії, слухання Сповіді та намащування хворих.
3. "Учитель церемонії" різних Богослужінь.

Ілюстрації

Цікаві факти

У стародавній церкві I-VIII століть існував чин жінок-служителів, що називалися диякониси. Вони поставлялися через посвячення і несли певні церковні обов'язки, але не брали участі в здійсненні таїнств. Інститут дияконис існував недовго і зник після поширення жіночого чернецтва.
Диякон з ченців називається ієродияконом.
Перший диякон, що прислуговує при єпископі, називається протодияконом (або архідияконом, якщо він з ченців).
Вимогою Церкви до майбутніх дияконів є те, що кожен із них до свячень мусить здобути диплом магістра теології. А також протягом усього часу формації кандидати перебуватимуть під наглядом духовних опікунів, які інформуватимуть єпископів про життя майбутніх дияконів.

Іншомовні словники

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г

ДЬЯКОН, ДИАКОН
[гр. diakonos - служитель] в православной церкви: низший духовный сан, помощник священника при богослужении и отправлении обрядов.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н

ДИАКОН
(греч. diakonos - служитель). В православной церкви - служители алтаря, которые сами, никаких таинств не совершают, а только помогают священникам при совершении; это звание - первая степень священства, после которой посвящают в священники. В протестантской церкви, диаконы исполняют все обязанности, наравне со священниками.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.

ДИАКОН
этим именем назыв. священнослужители низшей из трех степеней священства.

American Heritage Dictionary of the English Language

dea·con (dē′kən)
n.
1. A cleric ranking just below a priest in the Anglican, Eastern Orthodox, and Roman Catholic churches.
2. A lay assistant to a Protestant minister.
3. Used as a title prefixed to the surname of such a person: Deacon Brown.

Collins English Dictionary

deacon (ˈdiːkən)
n
1. (Ecclesiastical Terms) (in the Roman Catholic and other episcopal churches) an ordained minister ranking immediately below a priest
2. (Ecclesiastical Terms) (in Protestant churches) a lay official appointed or elected to assist the minister, esp in secular affairs
3. (Industrial Relations & HR Terms) Scot the president of an incorporated trade or body of craftsmen in a burgh

Słownik Języka Polskiego SJP

diakon
duchowny bez pełnych święceń kapłańskich

Зовнішні посилання

http://www.thefreedictionary.com/deacon
http://www.kplavra.kiev.ua/Dijakon.html
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD
http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=7&t=26
http://www.saintelias.com/ua/clergy/deacon.php
https://www.youtube.com/watch?v=olMcNEKMbxo
http://sjp.pl/diakon