Зюзя

Зюзя, -зі, ж. 1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П’яний, як зюзя.

Академічний тлумачний словник (1970—1980

Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]

У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації